|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Тридцятитрирічний Герман Корольов вже давно покинув свій донбаський край дитинства й дорослішання, переїхавши до Харкова, але тепер мусить повертатись. Його старший брат кинув усе й вирушив чи то до Берліну, чи до Амстердаму. Це раптова й неочікувана мандрівка в одну сторону з невідомих причин, а тому Герман має розв'язати питання з родинним бізнесом — старою заправкою і майстернею з ремонту автомобілів. На «спадщину» претендують невідомі, а друг брата, який залишився, нових обов’язків не витримує. Герман їде на Луганщину: тільки поробить справи й повернеться. Попутниця помічає його страх малої батьківщини. Дівчина по-змовницьки й загадково каже, що коли він згадає все, що було, то вирватися буде не так просто. Чоловік, ігноруючи дивні слова, не знає, чим стане ця ділова мандрівка в його долі. Вона виявиться ностальгійною подорожжю до міста дитинства Старобільську й околиць, де Герман намагатиметься відродити втрачене, захистити місто від ненажерливих «бізнесменів» і шукатиме нового шляху для свого регіону, що опинився на ідеологічному роздоріжжі. Корольов прагне українського голосу Сходу, що не ігнорував би травм радянськості й особливостей регіону. Він думатиме, їхатиме (дорога у романі — це ніби один з головних героїв) і спробує повернути місту життя — з давніми футбольними перемогами, краєвидами Ворошиловграду й мріями про авіацію. Та чи вдасться? З усією глибиною рефлексії, автор не забуває і про сюжет. Повірте, від подій роману не відірватись. Чого вартує тільки сцена у полі із містичним видінням головного героя, близька за духом до Кастанедівських практик.