|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
У 1943 році, у розпал німецької окупації Голландії, нацисти забрали матір Едді де Вінда до пересилального табору для євреїв у Вестер-Борці. Щоб її врятувати, він добровільно вирушив туди і в обмін на її звільнення погодився працювати в таборі лікарем. Але врятувати матір Едді не встиг: її вже депортували до Освенцима, а через рік Едді і сам опинився там разом із молодою дружиною Фрідель.
У концтаборі їх розділили: Едді був змушений працювати фельдшером в одному з чоловічих бараків, Фрідель опинилася у жіночому блоці, де проводили варварські медичні експерименти сумнозвісні лікарі Йозеф Менгеле та Карл Клауберг. Підходити до жіночого барака і розмовляти з її мешканками було найсуворіше заборонено. За порушення – розстріл. Але Едді це не змогло зупинити - страх втратити Фрідель був сильніший за страх смерті.
Мемуари де Вінда – це не лише свідчення про злочин проти людства, це розповідь про силу духу та про те, що рятує людину, коли надії зовсім немає.